Експрес-тести для аналізу крові

В крові експрес методи дозволяють визначити кількість:
— Холінестерази – фермент, що синтезується в печінці. Особливо багаті цим ферментом нервова і м’язова тканини. Холінестераза бере участь у регуляції збудливості та скоротливості м’язів міокарда і скелету. Рівень холінестерази в сироватці є показником синтетичної активності печінки. Зниження активності холінстерази в сироватці супроводжується, як правило, зниженням концентрації альбуміну та зростанням активності трансаміназ (АСАТ і АЛАТ). Відновлення активності ферменту свідчить про нормалізацію функції печінки;
— Міоглобіну – залізовміщуючий білок м’язових клітин. Міоглобін відповідає за транспорт кисню в скелетних м’язах і в м’язі серця. При пошкодженні міокарда і скелетних м’язів легко і швидко потрапляє в кров і потім швидко видаляється нирками.
Підвищення рівня білка в крові спостерігається вже через 2-3 години після появи болю при інфаркті міокарда (ІМ) і зберігається до 2-х діб. Пік концентрації міоглобіну доводиться на проміжок часу від 6 до 9 годин, в той час як концентрація інших маркерів інфаркту міокарда досягає максимуму через 12-19 годин. Нормалізація показника відбувається досить швидко (як правило, за 24 години) — це самий «короткоживучий» маркер ІМ. З іншого боку, міоглобін є специфічним маркером при отриманні негативних результатів, оскільки будь-які підозри на інфаркт міокарда можуть бути відхилені після отримання двох послідовних негативних результатів визначення міоглобіну.
Важливе значення має визначення концентрації міоглобіну у хворих з синдромом тривалого здавлення, при великих травмах м’язів, найбільш частим ускладненням яких є гостра ниркова недостатність. Рівень міоглобіну в крові збільшується при важкому електрошку, термічних опіках, пошкодженні скелетних м’язів, артеріальної оклюзії з ішемією м’язової маси. Особливе місце займає спостереження рівня міоглобіну у спортсменів, для оцінки тренованості м’язів. ;
— Глюкози — глюкоза і метаболіти вуглеводного обміну відіграють найважливішу роль в забезпеченні енергією тканин організму і в клітинному диханні. Тривале підвищення або зниження її вмісту призводить до серйозних наслідків, що загрожують здоров’ю та життю людини.
Якщо вміст цукру виходить за межі норми, то: виникає енергетичне голодування клітин, внаслідок чого їх функціональні можливості значно знижуються; якщо у людини спостерігається хронічна гіпоглікемія (зниження вмісту глюкози), то можуть виникати ураження головного мозку і нервових клітин.
надлишки речовини відкладаються в білках тканин, викликаючи їх пошкодження (при гіперглікемії піддаються руйнуванню тканини нирок, очей, серця, судин і нервової системи).
Отже, підвищена глюкоза в крові відзначається при наявності захворювань ендокринної системи, підшлункової залози, нирок і печінки, при інфаркті і інсульті, цукровому діабеті. Майже ті ж причини, тільки з протилежним знаком, призводять до зниження глюкози в крові. Цукор знижений при патологіях підшлункової залози, деяких ендокринних захворюваннях, передозуванні інсуліну, важких хворобах печінки, злоякісних пухлинах, ферментопатії, вегетативних розладах, алкогольних і хімічних отруєннях, прийомі стероїдів і амфетамінів, лихоманці і сильному фізичному навантаженні, тривалому голодуванні.
— Холестерину — це ліпід (жир), який в основному утворюється в печінці і має ключове значення для нормального функціонування організму. Холестерин присутній в зовнішньому шарі (плазматичної мембрані) кожної клітини нашого тіла і має безліч функцій: формує і підтримує клітинні мембрани, регулює транспорт молекул крізь мембрану клітин, бере участь у виробництві гормонів (андрогенів, естрогенів, кортизолу, кортикостероїдів, альдостерону та ін.), приймає участь в продукції жовчі, обміні вітамінів А, D, Е і К.
Високий рівні холестерину може викликати: Атеросклероз — звуження просвіту артерій або закупорку артерій, що призведе до високого ризику виникнення коронарної хвороби серця, інфаркту міокарда, стенокардії, інсульту та інших захворювань, залежащих від розташування атеросклеротичної бляшки.
— Сечовини — активної речовини, основного продукту розпаду білків. Сечовина виробляється печінкою з аміаку і бере участь у процесі концентрування сечі. У процесі синтезу сечовини знешкоджується аміак — дуже отруйна речовина для людини. З організму сечовина виводиться нирками. Відповідно якщо з крові сечовина виводиться погано, то це означає порушення видільної функції нирок.
— Білірубіну — особливого пігменту жовто-зеленого кольору, який утворюється в крові безпосередньо після розпаду гемоглобіну. Він міститься як в сироватці крові, так і в жовчі. Основну частину обмінних процесів білірубіну виконує печінка. Підвищення рівня білірубіну є тривожним фактором. Основними причинами зростання рівня білірубіну в крові є: прискорення темпу руйнування еритроцитів (наявність гемолітичної анемії); порушення в самому процесі переробки білірубіну безпосередньо в печінці (гепатит, цироз печінки, спадкове порушення ферментів печінки) та порушення відтоку жовчі (жовчо-кам’яна хвороба, захворювання підшлункової залози, жовчного міхура).
— Тропоніну — особливого білку, що міститься тільки всередині клітин серцевого м’яза (кардіоміоцитах). Він практично не визначається в крові при нормальних умовах. Однак якщо кардіоміоцити починають гинути і руйнуватися, а найчастіше це трапляється через виникнення інфаркту міокарда, то тропонін починає проникати в загальний кровотік, через що його концентрація в крові зростає в сотні, а іноді і тисячі разів.
Діагностика гострого коронарного синдрому або гострого інфаркту міокарда заснована на комбінації трьох методів:
оцінка симптомів — біль давлячого або пекучого характеру в області грудей (лівої руки, шиї, підребер’я, спини), яка не проходить в стані спокою, відсутність ефекту від застосованих раніше препаратів (нітрогліцерину);
зміни на електрокардіограмі (ЕКГ);
позитивні результати лабораторних маркерів пошкодження м’язу серця, найважливішим з яких є тропонін.
— Креатиніну — метаболіту біохімічних реакцій амінокислотно-білкового обміну в організмі. Утворення цього з’єднання відбувається постійно і пов’язане з обмінними процесами в м’язовій тканині. Головним донатором АТФ для м’язових тканин служить креатинфосфат. Результатом метаболізму якого є утворення енергії і креатиніну. АТФ витрачається м’язами на погашення енергетичних потреб, а нирки виводять креатинін з сечею після фільтрації. Фізіологічні причини підвищення креатиніну: м’язові перенавантаження, надмірне вживання м’ясних продуктів і риби, препаратів для росту м’язів на основі креатину, наявність у людини великої маси м’язів, період активного росту дітей, вагітність і лактація, старечий вік, тривале голодування або сувора дієта (викликають розпад м’язів як джерела енергії). Патологічні причини при яких зростає рівень креатиніну: захворювання нирок з нирковою недостатністю, захворювання печінки, опіки і пошкодження м’язів, тиреотоксикоз, цукровий діабет, міастенія, гіперкортицизм, інтоксикаціїпригострих і хронічних інфекціях, нефротоксичність і побічні ефекти на тлі прийому лікарських засобів, ревматоїдний артрит, зневоднення на тлі проносу, блювоти або інших причин, важка застійна серцева недостатність;
— Визначити відносну густину крові для оцінки ступеня крововтрати.