Хвороби органів дихання

Система органів дихання складається з носових ходів, гортані, трахеї, бронхів, легенів і плеври (сполучнотканинною оболонки, що покриває легені). Органи дихання забезпечують надходження в організм кисню, його потрапляння в кров і виділення з організму вуглекислого газу. Від необхідного обсягу кисню залежить функціонування і життєдіяльність усіх органів.

Крім функції доставки в організм кисню, органи дихання беруть участь в терморегуляції, нюху, голосоутворенню, зволоженню вдихуваного повітря, синтезі гормонів, ліпідному і водно-сольовому процесах. Органи дихання виконують захисну (імунну) функцію організму від негативного впливу на нього зовнішнього середовища: холоду, пилу, вірусів, бактерій, грибка та ін.

Основні захворювання органів дихання — бронхіт, пневмонія, хронічне обструктивне захворювання легенів, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, інтерстиціальні захворювання легенів, респіраторний дистрес-синдром, плеврит і тромбоемболія легеневої артерії.

Причини розвитку захворювань органів дихання

Виникненню хвороб органів дихання сприяє екологічна обстановка. Збільшення виробничих підприємств, кількості автомобілів, вирубка дерев, щорічне підвищення температури на Землі, посухи, провальні наукові випробування та інші несприятливі фактори з року в рік погіршують екологічну ситуацію в світі. Крім того, через погіршення якості харчування, імунна система багатьох людей ослаблена, тому люди все частіше і частіше хворіють.

Інфекційна — віруси, бактерії, гриби, потрапляючи в організм, можуть викликати запальні захворювання органів дихання (бронхіт, пневмонію).

Алергічна — безліч алергенів (пилкові, харчові, побутові тощо), з якими ми щодня контактуємо, сприяють розвиток ​​реакції організму на деякі алергени, і як наслідок захворювань органів дихання (бронхіальна астма).

Аутоіммунна — іноді в організмі відбувається збій, і він починає виробляти речовини, спрямовані проти власних клітин (ідеопатичний гемосидероз легенів).

Спадковий фактор — схильність до розвитку деяких захворювань може полягати в спадковому апараті (генах). Спадковий фактор відіграє роль у розвитку ідіопатичного фиброзирующего альвеолита.

Спосіб життя людини. Куріння, зловживання алкоголем, трудоголізм. Багато хто з нас ставляться до категорії «офісних» працівників, які цілими днями сидять на одному місці, в переповнених людьми кабінетах, дихають повітрям «з кондиціонера», вдихають в легені частинки фарб, що виділилися в результаті роботи ксероксів і сканерів.

Скупченість людей в одному приміщенні (особливо погано провітрюваному) сприяє зростанню ризику «підчепити» ГРВІ, бронхіт або пневмонію. Кондиціонювання повітря (охолодження або нагрівання) сприяє тому, що мікроорганізми розмножуються і поширюються в приміщенні, викликаючи інфекційно-запальні захворювання (бронхіт, пневмонію, ГРВІ, астму). Ксерокси і принтери також сприяють зниженню захисних сил організму, провокують розвиток алергічних захворювань, бронхіту і бронхіальної астми.

Звернення до лікаря зазвичай відбувається при появі характерних симптомів хвороб органів дихання: сухого або вологого кашлю, задишки у стані спокою або при фізичному навантаженні, нападів ядухи, болю в грудній клітці, підвищенні температури тіла. Нерідко хвороби органів диханняє випадковими знахідками при рентгенологічному обстеженні. Запідозрити те чи інше захворювання органів дихання можна вже на підставі скарг і аускультативної картини легень. Лікування хвороб легенів спрямоване на розрідження мокротиння, зменшення її кількості і полегшення евакуації з бронхіального дерева, розширення бронхів, зняття спазму бронхіальних м’язів, зняття запального процесу в бронхо-легеневійсистеми, нормалізацію газообміну в легеневій тканині. Найпростішими заходами профілактики хвороб легень є відмова від паління, здоровій спосіб життяі проходження планового огляду у терапевта одинраз на рік.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

Бронхіт — запальне захворювання, що характеризується ураженням бронхів. Основний симптом бронхіту — кашель. Бронхіт може бути гострим і хронічним. Хронічний бронхіт діагностують в тому випадку, якщо кашель з виділенням мокротиння спостерігається не менше трьох місяців на рік протягом двох років і більше. (детальніше)

Пневмонія  — гостре інфекційно-запальне захворювання, при якому вражається легенева тканина, в запальний процес втягуються  альвеоли, і вони наповнюються рідиною. Причиною цього захворювання можуть бути  різні  збудники (віруси, бактерії, гриби). Пневмонія — захворювання, що характеризується важким перебігом. Поряд з загальним інтоксикаційними симптомами (підвищення температури тіла, загальна слабкість) при пневмонії спостерігається кашель, ядуха, біль у грудній клітці. (детальніше)

Бронхіальна астма — хронічне запальне захворювання дихальних шляхів з алергічним компонентом. У ході захворювання порушується прохідність бронхів, може звужуватися їхній  просвіт. Бронхіальна астма проявляється припадками ядухи, кашлем, утрудненим диханням,  хрипами. (детальніше)

Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) — запалення бронхів неалергічної природи, при якому відбувається звуження бронхів, внаслідок чого порушується нормальний газообмін в організмі. Основні симптоми ХОЗЛ — кашель вз виділенням мокротиння  і ядуха. (детальніше)

Профілактика хвороб органів дихання. 

  • загартування організму з метою зробити його менш сприйнятливим до зовнішніх впливів;
  • тепло замотуйте шию шарфом у холодну погоду;
  • не дихати через рот;
  • раціональне харчування (споживання, особливо в зимово-весняний період, овочів та фруктів з високим умістом вітаміну С);
  • слід вживати часник і цибулю, бо ці рослини виробляють речовини (фітонциди), які пригнічують діяльність мікроорганізмів;
  • пити лише кип’ячене молоко, м’ясо споживати добре термічно обробленим;
  • дотримання режиму праці та відпочинку;
  • уникнення шкідливих звичок, зокрема відмова від куріння тощо;
  • при появі ознак застуди, утрудненого носового дихання ефективними є  фізіопрофілактичні заходи, зокрема промивання порожнини носа розчином морської солі (0,5 ч. л. на 1 склянку води), настоями кори дуба, польового хвоща, звіробою тощо;
  • виконання спеціальних дихальних вправ, які сприяють укріпленню дихальних м’язів, відновленню правильного механізму носового дихання, і позбавлення звички дихати через рот;
  • щеплення проти туберкульозу, грипу, дифтерії;
  • систематичний медичний огляд (флюорографічні обстеження);
  • уникати використання алергенних речовин;
  • санітарно-гігієнічні заходи (провітрювати приміщення, вологе прибирання,  дихати носом, мити руки, при кашлі прикривати рот);
  • соціальна профілактика (у час епідемії уникати людних місць, одівати марлеві  пов’язки, збільшувати зелені насадження).