Пам’ятка пацієнту з гострими респіраторними інфекціями

Що таке гострі респіраторні інфекції

Гостра респіраторна інфекція визначається як будь-яка інфекційна хвороба верхніх або нижніх дихальних шляхів. Інфекції верхніх дихальних шляхів включають в себе гострий риніт (запалення носа, нежить), гострий риносинусит (запалення носа та приносових пазух), гострий середній отит (запалення середнього вуха), фарингіт/тонзиліт (запалення глотки та глоткових мигдаликів), ларингіт (запалення гортані). Інфекції нижніх дихальних шляхів включають гострий трахеїт (запалення трахеї), гострий бронхіт (запалення бронхів), бронхіоліт (запалення бронхів найдрібнішого калібру – у дітей перших місяців життя), пневмонію (запалення легень).

Антибіотики мають обмежену ефективність у лікуванні більшої частини неускладнених гострих респіраторних інфекцій у дорослих і дітей.

Шлях передачі респіраторних інфекцій

Гострі респіраторні інфекції поширюються в громаді повітряно-краплинним шляхом – хвора людина поширює в оточуюче середовище аерозоль (дуже дрібні крапельки слизу, котрі містять збудників хвороби) під час чхання та кашлю. Даний аерозоль розповсюджується на відстань кількох метрів від хворої людини та здатен певний час перебувати в повітрі закритих приміщень. Ситуація погіршується при підвищеній вологості повітря.

Профілактика

В сезон поширення гострих респіраторних інфекцій, в томи числі грипу, в громаді з метою запобігання інфікуванню рекомендується дотримуватися наступного:

  1. Повноцінно харчуватися.
  2. Достатньо спати вночі.
  3. Провітрювати приміщення кожні 2 – 3 години.
  4. Мити руки із милом після громадського транспорту, відвідування громадських місць.
  5. Уникати місць скупчення людей.
  6. Не займайтися самолікуванням. Дотримуйтися рекомендацій Вашого сімейного лікаря.
  7. При появі перших симптомів захворювання (загальна слабкість, головний біль, біль у вусі, біль в горлі, нежить,кашель, підвищена температура тіла) звертатися до Вашого сімейного лікаря.
  8. В ситуації, коли в Вашому оточенні з’являється хворий на гостру респіраторну інфекцію, займайте активну позицію – робіть зауваження людині, яка кашляє чи чхає і не прикривається хусткою.
  9. Завчасно робіть профілактичні щеплення проти грипу. Це створить імунний захист Вашого організму від найтяжчої гострої респіраторної інфекції – грипу. Докладну інформацію щодо щеплень можете отримати у Вашого сімейного лікаря.

Консультація лікаря

Оглянувши Вас, сімейний лікар надасть інформацію про хворобу та середні строки її перебігу (без призначення лікування); про особливості лікування та можливі побічні реакції, що можуть виникнути під час лікування; відповість на Ваші запитання та зробить призначення.

З метою забезпечення ефективності і безпечності фармакотерапії необхідно дотримуватись рекомендацій із застосування лікарських засобів, призначених лікарем, та інструкції для медичного застосування препаратів. До завершення курсу лікування слід зберігати первинну та/або вторинну упаковку лікарського засобу, на якій зазначені назва, форма випуску, доза, серія, дата випуску, термін придатності, назва виробника лікарського засобу.

Стратегії призначення антибактеріальних лікарських засобів (антибіотикотерапія)

Призначаючи лікування, Ваш сімейний лікар обов’язково розгляне питання антибіотикотерапії. Це рішення буде оговорено з Вами. Лікарем може бути обрана одна із стратегій антибіотикотерапії: «відмова від антибіотикотерапії», «відкладена у часі антибіотикотерапія» чи «негайна антибіотикотерапія».

Обравши стратегію «відмова від антибіотикотерапії», лікар зробить спробу аргументувати своє рішення. Це рішення буде ґрунтуватися на тяжкості Вашого стану, супутніх хворобах, попередній медичній історії (анамнезі) та Ваших вподобаннях. Якщо через деякий час (з’ясуйте це з лікарем) стан Вашого здоров’я не покращився, або, навіть, погіршився – обов’язково повідомте про це лікаря; можливо, потрібно буде повторно Вас оглянути і змінити призначення.

Обравши стратегію «негайна антибіотикотерапія», лікар призначить певний лікарський засіб, розрахує разову дозу, кратність прийому протягом доби та тривалість прийому антибіотика, залишить рецепт на антибіотик. Впевніться в тому, що Ви правильно зрозуміли Вашого лікаря (коли розпочинати прийом лікарського засобу, в якій дозі, через який інтервал і як довго його приймати). Перед тим, як розпочати прийом антибактеріального лікарського засобу, обов’язково ознайомтесь з інструкцією: зверніть увагу на рекомендовані дози, кратність прийому, умови зберігання, вказівки щодо зв’язку прийому лікарського засобу з прийомом їжі та особливості прийому (розжовувати чи ні, чим запивати та ін.). Якщо через деякий час (з’ясуйте це з лікарем) стан Вашого здоров’я не покращився, або, навіть, погіршився – обов’язково повідомте про це лікаря; можливо, потрібно буде повторно Вас оглянути і змінити призначення.

Обравши стратегію «відкладена у часі антибіотикотерапія», лікар випише Вам рецепт на антибактеріальний лікарський засіб та надасть роз’яснення за яких умов розпочати його прийом.

Хто, імовірно, буде схильний до розвитку ускладнень

Призначаючи Вам лікування, лікар комплексно оцінює ситуацію. Доведено, що деякі люди в більшій мірі схильні до розвитку ускладнень від гострих респіраторних інфекцій, а тому для них буде розглядатися стратегія «негайної антибіотикотерапії». До таких груп відносяться:

  • пацієнти, які систематично нездужають;
  • пацієнти, які мають потенційні симптоми та ознаки серйозної хвороби та/або ускладнення;
  • пацієнти, які мають серйозні хвороби серця, легенів, нирок, печінки, нервово-м’язові хвороби, муковісцидоз, пригнічення імунної системи, недоношені діти та ін.;
  • людей віком старше 65 років, які мають два та більше з наступних критеріїв: госпіталізація у попередньому році, цукровий діабет, гостра серцева недостатність в анамнезі, поточне застосування глюкокортикоїдів; або особи віком старше 80 років із кашлем та одним або більше з перелічених вище критеріїв.

Ваші вподобання

Ви можете ставити лікарю будь-які запитання, що пов’язані із призначенням Вам антибіотика при даній респіраторній інфекції. З огляду на Ваші проблеми та очікування щодо призначення антибіотиків, лікарем буде прийнято зважене рішення та призначена необхідна стратегія антибіотикотерапії.

Госпіталізація

Лікар може прийняти рішення щодо Вашої госпіталізації. Зазвичай, такі рішення приймаються в наступних ситуаціях:

  • лікар не може гарантувати якісного лікування в амбулаторних умовах;
  • потрібне негайне лікування, що вимагає частої корекцією з боку лікаря або потрібен цілодобовий нагляд медперсоналу;
  • Ваші соціально-побутові умови не можуть гарантувати адекватного та якісного лікування;
  • Ви можете стати джерелом інфікування осіб, які мешкають поряд з Вами та ін.

В стаціонарі у Вас буде можливість бути цілодобово під контролем медперсоналу, що дозволить контролювати зміни в стані здоров’я та вносити відповідні корективи щодо обсягу обстеження та лікування. Як тільки Ваш стан покращиться та стабілізується, Ви зможете продовжити лікування вдома під наглядом Вашого сімейного лікаря.

Рекомендації щодо профілактики гострих респіраторних захворювань та дій у разі захворювання члена сім’ї

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) — це група вірусних захворювань, яка характеризується нетривалим інкубаційним періодом, симптомами інтоксикації та переважним ураженням слизових оболонок дихальних шляхів і кон’юнктиви. За даними ВООЗ щорічно на ГРВІ хворіє кожен третій житель планети, що зумовлює 20% втрат по тимчасовій непрацездатності.

Діти, які відвідують дошкільні заклади та школи, щорічно хворіють на ГРВІ від 2 до 12 разів.
Найбільш схильними до ГРВІ є люди так званих груп ризику: діти, особи похилого віку, пацієнти із захворюваннями бронхолегеневої системи, нирок, із цукровим діабетом, злоякісними новоутвореннями, особи з імунодефіцитом.
Провідна роль в структурі ГРВІ належить грипу, оскільки лише віруси грипу спричиняють епідемії та пандемії, наносячи великі економічні збитки. Високий рівень захворюваності на ГРВІ пов’язаний з легкістю поширення вірусів у колективах (на роботі, в громадському транспорті, в сім’ї) та практично повною відсутністю можливостей профілактики поширення вірусів через повітря.
ГРВІ можуть зумовлювати близько 200 різноманітних вірусів. На жаль, універсальних вакцин на сьогодні не існує. Неповноцінність неспецифічного імунітету до збудників ГРВІ є причиною багаторазового виникнення захворювань од­нієї етіології впродовж життя людини. До основних збудників ГРВІ належать:
віруси грипу різних антигенних типів та варіантів (вражають епітелій верхніх та нижніх дихальних шляхів з розвит­ком бронхіту, трахеїту, бронхіоліту, синдрому обструкції дихальних шляхів);
віруси парагрипу (як правило, вражають гортань);
аденовіруси (вражають епітелій верхніх та нижніх дихальних шляхів з розвитком ринофарингіту, бронхіту, бронхіоліту, синдрому обструкції верхніх дихальних шляхів, кон’юнктивіту та кератиту);
реовіруси, риновіруси (вражають епітелій порожнини носа з розвитком риніту);
респіраторно-синцитійний вірус (вражає верхні та нижні дихальні шляхи з розвитком бронхіту, бронхіо­літу, синдрому обструкції дихальних шляхів);
ентеровіруси (спричиняють герпангіни).
Клінічні ознаки ГРВІ:
гострий початок;
лихоманка (підвищення температури тіла до 37–38 ºС);
помірно виражені симптоми інтоксикації, які розвива­ються в перші 2–3 доби захворювання (головний біль, зниження апетиту, млявість, адинамія, рідше — блювання);
катаральний синдром (закладеність носа, виділення із носа, зазвичай рясні, біль у горлі, гіперемія зіва, гіперемія та зернистість задньої стінки глотки, фарингіт, тонзиліт, можлива сиплість голосу, сухий чи продуктивний кашель, гіперемія кон’юнктив).
Клінічними ознаками грипу є:
раптовий початок захворювання, виражений озноб;
швидке підвищення температури тіла до 38,5–39 ºС;
незначні виділення з носа, сухий кашель з перших днів хвороби;
біль у м’язах та шиї.
Основний шлях поширення інфекції при ГРВІ — повітряно-крапельний. Менш значущими є водний (характерний для аденовірусів) та фекально-оральний шляхи (характерний для ентеровірусів).
Профілактичний прийом противірусних препаратів доцільний лише тоді, коли існує реальна загроза інфікування вірусом грипу — в разі хвороби члена сім’ї або при численних випадках захворювання в дитячому дошкільному закладі, школі, робочому колективі.
Пам’ятайте, що навіть у випадку використання противірусних препаратів з метою профілактики ГРВІ призначати їх має лікар. Це пов’язано з тим, що дані препарати мають певні протипоказання, вікові обмеження та схеми дозування.
Для профілактики ГРВІ дотримуйтесь таких правил:
Уникайте близького контакту з людьми, в яких є нежить, кашель, ознаки підвищеної температури тіла.
Уникайте місця скупчення людей.
Порадьтесь з лікарем щодо доцільності проведення щорічної вакцинації проти грипу.
Регулярно провітрюйте помешкання, проте уникайте протягів.
У період епідемії грипу перед виходом з дому змазуйте порожнину носа оксоліновою маззю.
Ретельно і якомога частіше мийте руки з милом або гелем-антисептиком, що містить не менше 60% спирту.
Дотримуйтесь здорового способу життя, що передбачає повноцінний сон, вживання здорової їжі, фізичну активність.
Якщо захворів член вашої сім’ї, ізолюйте його. За допомогою марлевих або одноразових масок з нетканих матеріалів прикривайте рот та ніс під час догляду за хворим. Ретельно мийте руки після кожного контакту з хворим, уникайте контакту з предметами спільного користування. Якомога менше торкайтесь очей, рота, носа. Крім основного, повітряно-крапельного шляху, інфекція передається саме таким чином.
У разі захворювання на ГРВІ дотримуйтесь таких рекомендацій:
1.  Хворий повинен залишатися вдома, не відвідувати місця скупчення людей, у тому числі лікувальні заклади. Не слід допускати контакту хворого з іншими членами родини (крім особи, яка здійснює догляд).
2.  За появи перших симптомів захворювання негайно викликайте лікаря додому.
3.  Хворого необхідно розмістити в окремій кімнаті (або відгородити ширмою), створити комфортні умови, тепло вдягнути, у разі підвищеної пітливості часто змінювати білизну. Температура повітря в кімнаті має бути 20–22 ºС, кожні 2 год слід провітрювати кімнату. Вологе прибирання приміщення слід проводити декілька разів на добу.
4.  Під час кашлю та чхання хворий повинен прикривати рот та ніс одноразовими серветками, які потім необхідно утилізувати. Слід ретельно та часто мити руки водою з милом, особливо після кашлю та чхання.
5.  До раціону слід включати не менше 50% рослинної їжі, кисломолочні продукти. Водне навантаження має становити 1–1,5 л на добу (питна вода, мінеральні води, відвари шипшини, липи, калини, узвар тощо).
6.  Слизові оболонки порожнин рота і носа слід зволожувати сольовим розчином (фізіологічний розчин: повну чайну ложку столової солі розчинити в 1 л кип’яченої води), не допускаючи їхнього пересихання.
7.  Грип завжди супроводжується високою температурою тіла. Пам’ятайте, що підвищення температури тіла при грипі є захисним механізмом. Тому знижувати температуру тіла слід лише тоді, коли вона перевищує 38,5 ºС (у  дітей — 38 ºС).
Не займайтеся самолікуванням!
Не приймайте антибактеріальні препарати — вони неефективні при грипі.
Призначити антибіотики може тільки лікар у разі приєднання бактеріальних ускладнень.
Пам’ятку підготувала:
І.В. Кричинська, асистент кафедри внутрішньої медицини № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.